Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
висвячувати — і посвячувати, освячувати Те саме, що рукопокладати … Словник церковно-обрядової термінології
висвячувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ставити — 1. Висвячувати на священнослужителя чи церковнослужителя хиротонізувати, хиротонісати; висвячувати; 2. Те саме, що возводити … Словник церковно-обрядової термінології
хиротонізувати — Здійснювати хиротонію; висвячувати на священнослужителя; рукопокладати; висвячувати; ставити … Словник церковно-обрядової термінології
висвятити — див. висвячувати … Український тлумачний словник
висвячування — я, с., церк. Дія за знач. висвячувати … Український тлумачний словник
висвячуватися — уюся, уєшся. недок., ви/святитися, ячуся, ятишся, док., церк. 1) Приймаючи обряд висвячення, одержувати духовне звання. 2) тільки недок. Пас. до висвячувати … Український тлумачний словник
посвячувати — ую, уєш, недок., посвяти/ти, ячу/, я/тиш, док., перех. 1) церк. Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого небудь від гріховності, надання чому небудь святості; освячувати, святити. 2) перен. Звеличувати, підносити, облагороджувати… … Український тлумачний словник
рукопокладати — а/ю, а/єш, недок., рукопокла/сти, аду/, аде/ш, док. Висвячувати когось у духовний сан покладанням на його голову рук … Український тлумачний словник
святити — свячу/, свя/тиш, недок., перех., церк. 1) Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого небудь від гріховності, надання чомусь святості; освячувати. 2) Висвячувати кого небудь у духовний сан … Український тлумачний словник
